Гномон

Гно́мон (від грец. γνώμων — той, хто знає) — давній астрономічний інструмент для вимірювання часу, елементом якого є вертикальна жердина, що відкидає тінь на горизонтальний майданчик. Також може мати такі значення:

• вказівник або стрілка сонячного годинника;
• декоративно-пластична мала архітектурна форма у вигляді обеліску зі шкалою, нанесеною на землі, або надбудови до споруди, яка містить стрижень та годинні поділки;
• основний предмет гномоніки.

Гномон дозволяє визначити:

• астрономічний полудень — момент, коли довжина його тіні найменша;
• напрям на північ — за напрямом тіні в астрономічний полудень;
• широту місця — за довжиною тіні в астрономічний полудень.

Спостерігаючи нахил і довжину тіні від гномона на горизонтальній площині, можна встановити висоту Сонця над горизонтом, його нахил орбіти, а, отже, й визначити час. Проводячи такі вимірювання в моменти зимового й літнього сонцестояння, астрономи визначають також і нахил площини екліптики до екватора.

Для точності вимірювання важливе значення має висота гномона — чим він вищий, тим довша тінь, що відкидається ним, що підвищує точність вимірювання. Проте точність гномона відносно невелика, оскільки кутовий діаметр Сонця приблизно дорівнює 30', використовувати ж гномон для вимірювання за зірками неможливо.

Нині гномон як астрономічний інструмент вже не використовується, проте сонячний годинник за принципом дії є тим же гномоном.